header_logo

Содержание / 2006 / Оружие и охота №5


Посібник



Посібник

по вивченнюматеріальної частини зброї,правил поводження з нею,надання першої медичної допомоги (закінчення).

Види кровотечі, їх характеристика.

Тимчасова зупинка кровотечі. Використання підручних засобів для зупинки кровотечі.

Види пов’язок, їх накладання.

При капілярній кровотечі на рану достатньо накласти тугу стерильну пов'язку чи затампонувати її.

Перед накладенням пов'язки на рану проводиться очищення її від забруднення. Якщо можливо, збрити волосся навколо країв рани. Голити треба від рани до периферії, захоплюючи 5-10% шкіри навколо неї, і промивши її 5% розчином мила чи 0,5% розчином аміаку, бензином чи ефіром. Край рани змазати спиртовим розчином йоду (спостерігати, аби краплі не потрапили до рани).

Пов'язки поділяються на м'які, тверді, прості, давлячі і пов'язки з витяжкою.

Пов'язка – це спосіб прикриття рани чи місця пошкодження від зовнішнього впливу, спосіб тиску на ту чи іншу частину тіла (давляча пов'язка), імобілізація області перелому.

Види пов'язок: липкопластирна, клеолова, цинкжелатинова, косиночка, бинтова.

Липкопластирні пов'язки використовуються для з'єднання країв рани і закриття її.

Клеолова і цинкжелатинова використовуються в умовах стаціонару.

Косиночна пов'язка використовується для підвішування верхньої кінцівки після травми, а також для накладення на кістку замість циркулярної. Аналогічно її використовують на стопі. Найдовша сторона косинки називається основою, кут навпроти неї -верхівкою, а два інші кути – кінцями. Середина косинки кладеться на передпліччя зігнутої у лікті під прямим кутом кінцівки, верхівка косинки направлена до ліктя і повернена до тулуба, а обидва кінці зав'язуються на шиї. Один кінець проходить між передпліччям і тулубом через здорове плече, другий поперед передпліччя – через хворе плече. Верхівка косинки обходить лікоть ззаду наперед і закріплюється шпилькою до передньої частини пов'язки.

Бинтові пов'язки найзручніші. Широко використовуються для бинтування кисті бинти шириною 5 см; голови, передпліччя, плеча – 7-9 см; для стегна і тулуба – 8; 15; 20 см. Перед накладанням пов'язки хворого необхідно укласти чи зручно посадити. Пращевидна пов'язка зручна для накладення на ніс, підборіддя, потилицю, проміжність. її роблять зі шматка бинта, обидва кінці якого розрізають по довжині. Пращевидна пов'язка на ніс накладається так, щоб верхні кінці бинта проходили нижче вушних раковин, нижні – вище. Верхні кінці зв'язуються на шиї, ниж