header_logo

Содержание / 2006 / Оружие и охота №6


BERN CONVENTION



про охорону

дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі.

От редакции.По просьбе читателей публикуем Конвенцию по охране дикой флоры, фауны и природной среды обитания в Европе, принятой в г. Берн (сокращенный вариант), к которой Украина присоединилась в 1996 г. Для проживающих в Украине владельцев самозарядных ружей считаем необходимым напомнить, что согласно приложения IV к Конвенции, пребывая в охотничьих угодьях Украины, нельзя иметь в ружейном магазине более двух патронов.

(Про приєднання до Конвенції див. Закон N 436/96-ВР від 29.10.96, ВВР, 1996, N 50, ст.278)

*Дата прийняття – 19.09.79. Місце прийняття – Берн. Дата вступу в силу – 01.06.82. Мови – англійська, французька. Депозитарій – Рада Європи.

Преамбула

Держави – члени Ради Європи та інші держави, що підписали дану Конвенцію;

вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення ще більшої єдності між її членами;

враховуючи прагнення Ради Європи до співробітництва з іншими державами в галузі охорони природи;

визнаючи, що дика флора та фауна є природною спадщиною вічних естетичної, наукової, культурної, рекреаційної та екологічної цінностей, які необхідно зберегти і передати наступним поколінням;

визначаючи важливу роль, яку відіграють флора та фауна у збереженні біологічної рівноваги;

враховуючи, що численні види флори та фауни зазнають серйозного виснаження і що деяким з них загрожує зникнення;

усвідомлюючи, що збереження природного середовища є важливим елементом захисту і охорони дикої флори та фауни;

визначаючи, що проблема збереження дикої флори та фауни повинна враховуватися урядами в їх національних цілях і програмах і що необхідно розвивати міжнародне співробітництво для захисту, зокрема, мігруючих видів;

враховуючи численні заклики урядів та міжнародних організацій до спільних дій, в тому числі заклики, що надходять від Конференції Організації Об'єднаних Націй з охорони оточуючого людину середовища 1972 року та Консультативної Асамблеї Ради Європи;

прагнучи, особливо в галузі збереження тваринного світу, дотримуватися рекомендацій резолюції N 2 другої Європейської конференції Міністрів у справах охорони навколишнього середовища,

згодились на нижченаведене.

Розділ І

Загальні положення

Стаття 1

1. Цілі цієї Конвенції полягають у збереженні дикої флори та фауни в їх природних середовищах існування, особливо тих видів і середовищ існування, збереження яких потребує співробітництва декількох держав, а також сприяння такому співробітництву.

2. Особлива увага приділяється зникаючим та вразливим видам, включаючи зникаючі та вразливі мігруючі види.

Стаття 2

Договірні сторони вживають необхідних заходів для збереження популяцій дикої флори та фауни або їх адаптації на рівні, який відповідає, зокрема, екологічним, науковим та культурним вимогам, враховуючи при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також потреби підвидів, різновидів чи форм, що перебувають під загрозою в певній місцевості.

Стаття З

1. Кожна з Договірних сторін вживає заходів щодо сприяння виробленню національної політики з метою збереження дикої флори, фауни та природних середовищ існування з приділенням особливої уваги зникаючим та вразливим видам, перш за все ендемічним, та середовищам існування, які перебувають під загрозою у відповідності з положеннями даної Конвенції.

2. Кожна з Договірних сторін зобов'язується в своїй політиці в галузі планування і розвитку та в своїх заходах, у боротьбі з забрудненням враховувати питання збереження дикої флори та фауни.

3. Кожна з Договірних сторін сприяє висвітленню та розповсюдженню загальної інформації про необхідність збереження дикої флори та фауни і їх природних середовищ існування.

Розділ II

Охорона середовищ існування

Стаття 4

1. Кожна з Договірних сторін вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення збереження середовищ існування видів дикої флори і фауни, особливо тих, які вказані в Додатках І і II, а також середовищ існування, що перебувають під загрозою.

2. Договірні сторони у своїй політиці в галузі планування розвитку... і враховують потреби в плані збереження середовищ, що перебувають під захистом у відповідності з положеннями попереднього пункту, з тим, щоб уникнути будь-якої деградації таких середовищ, або, наскільки це можливо, звести її до мінімуму.

3. Договірні сторони зобов'язуються наділяти особливою увагою охорону середовищ, що мають значення для мігруючих видів, вказаних у Додатках II і III та які відповідно прилягають до міграційних шляхів як місця зимівлі, скупчення, годівлі, виведення потомства чи линяння.

4. Договірні сторони зобов'язуються координувати, в міру необхідності, свої зусилля з метою охорони природних середовищ існування, що згадуються в даній статті, коли такі розташовані в прикордонних областях.

Розділ III

Охорона видів

Стаття 5

Кожна з Договірних сторін вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення особливої охорони видів дикої флори, вказаних у Додатку І. Забороняється навмисно зривати, збирати, зрізати чи виривати з землі такі рослини. Кожна з Договірних сторін, при необхідності, забороняє володіння такими видами чи їх продаж.

Стаття 6

Кожна з Договірних сторін вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення особливої охорони видів дикої фауни, вказаних у Додатку II. У відношенні до цих видів, зокрема, забороняється:

а) всі форми навмисного відлову та утримання і навмисного вбивства;

б) навмисні збитки місцям виведення потомства, відпочинку чи їх знищення;

с) навмисне порушення спокою дикої фауни, особливо у період виведення і вирощування потомства та зимової сплячки, тою мірою, в якій це порушення має істотне значення щодо цілей даної Конвенції;

д) навмисне знищення або вилучення яєць з середовищ існування диких тварин чи зберігання цих яєць, навіть якщо вони порожні;

е) володіння цими тваринами чи торгівля ними, живими чи мертвими, включаючи чучела тварин і будь-яку частину чи похідні від них, які можна визначити, в тих випадках, коли це допомагає ефективності виконання положень даної статті.

Стаття 7

1. Кожна з Договірних сторін вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів забезпечення охорони видів дикої фауни, вказаних в Додатку III.

2. Будь-яка експлуатація видів дикої фауни, вказаних в Додатку III, регулюється з метою забезпечення безпеки популяцій із урахуванням вимог статті 2.

3. До числа передбачених заходів входять:

а) періоди заборони на полювання та/чи інші процедури, що регулюють експлуатацію;

б) тимчасова и місцева заборона експлуатації, за необхідністю, для відновлення належних чисельностей популяції;

с) регулювання, за необхідністю, продажу, зберігання з метою продажу, транспортування з метою продажу або пропозиції на продаж живих або мертвих диких тварин.

Стаття 8

Стосовно відлову чи вбивства видів дикої фауни, вказаних в Додатку III і у випадках, коли у відповідності до статті 9 до видів, вказаних в Додатку II, застосовуються виключення, Договірні сторони забороняють використання таких невибіркових засобів відлову чи вбивства та використання будь-яких засобів, які здатні призвести до зникнення з певної території або завдати значного клопоту популяціям окремого виду, зокрема, засобів, вказаних в Додатку IV.

Стаття 9

1. Кожна з Договірних сторін може встановити виключення з положень статей 4, 5, б, 7 і з заборони на використання засобів, згаданих у ст.8, при відсутності будь-якого іншого задовільного рішення й за умови, що таке виключення не буде спричиняти шкоди виживанню відповідних популяцій:

– для охорони флори та фауни;

– для попередження нанесення серйозних збитків посівам, худобі, лісам, рибальству, водним ресурсам та іншим формам власності;

– в інтересах суспільної охорони здоров'я та гігієни, збереження якості повітря та в інших важливих суспільних інтересах;

– з метою наукових досліджень та освіти, відтворення популяцій, відновлення видів та необхідного вирощування;

– дозволити в умовах суворого контролю на відбірковій основі та в обмеженій кількості вилов, утримання, добування, зберігання та інші розумні способи експлуатації деяких видів диких тварин та рослин у невеликих кількостях.

2. Договірні сторони кожні два роки повідомляють Постійному комітету про виключення, що встановлюються у відповідності з попереднім пунктом. У цих повідомленнях необхідно вказувати:

– популяції, на які розповсюджуються виключення, та, коли це практично можливо, кількість відповідних видів;

– дозволені засоби вбивства чи відлову;

– умови ризику та обставини часу й місця, при яких надаються такі виключення;

– органи, уповноважені оголошувати, що такі умови були виконані та приймати рішення стосовно засобів, дозволених для використання, обмежень на них і осіб, яким доручено їх виконання;

– відповідні заходи контролю.

Розділ IV

Спеціальні положення для мігруючих видів

Стаття 10

1. В доповнення до заходів, вказаних у статтях 4, 6, 7 та 8, Договірні сторони зобов'язуються координувати свої зусилля по охороні мігруючих видів, вказаних в Додатках II і III, ареал яких розповсюджується на їх території.

2. Договірні сторони вживають заходів з метою забезпечення того, щоб період заборони на полювання і/або інші процедури, що регулюють експлуатацію, та встановле