header_logo

Содержание / 2009 / Оружие и охота №3


Нотатки фахівця



Інтенсивне розведення оленів

Інтенсивне розведення диких тварин тісно пов’язане з їх прирученням та одомашненням. Зародилося воно, ймовірно, 15-20 тисяч років тому, тобто за 5-10 тисяч років до початку доместикації тварин. У наш час інтенсивне розведення диких тварин набуло широкого поширення в багатьох країнах світу. В Україні, за винятком окремих випадків, ця проблема залишається поза увагою як науковців так і практиків. Більше того, про інтенсивне розведення оленів навіть не згадується у відповідних навчальних та енциклопедичних виданнях.

Найбільш популярними об’єктами інтенсивного розведення є олень лісовий, лань європейська, олень плямистий, свиня дика та деякі інші види мисливських тварин. Основними способами інтенсивного розведення оленів є вольєрний і фермовий. Вольєрний спосіб розведення має певні традиції, що склалися упродовж довготривалої історії його застосування, а ферми набули популярності значно пізніше. Так, інтенсифікація фермового розведення оленів у країнах Східної Європи приходиться на кінець 70-х, початок 80-х років ХХ століття.

Вольєрне розведення оленів спрямоване, здебільшого, на вирощування трофейних особин для мисливського туризму, відбору елітних, генетично цінних тварин для подальшої селекційної роботи у наукових та господарських цілях, інтродукції, реінтродукції й розселення в мисливських угіддях.

Головна ж мета фермового розведення оленів — отримання цінного м’яса, пантів, залоз внутрішньої секреції тощо. На великих фермах, з племінним поголів’ям понад 100 особин, практикується також вирощування молодняку для реалізації з метою подальшого розведення. Вирощені на фермах тварини, як правило, не призначені для випуску до вільної природи і не стають об’єктами полювання. Огороджені території, що служать для фермового розведення оленів, у переважній більшості країн світу не вважаються мисливськими угіддями.