header_logo

Содержание / 2013 / Оружие и охота №5


Куди летять стріляні гільзи?

Страница оружейника

Куди летять стріляні гільзи

Для більшості читачів, безпосередньо не пов'язаних з використанням або проектуванням стрілецької зброї це запитання напевно звучить риторично. Яка різниця, куди полетить стріляна гільза після екстракції, головне щоб вона надійно і одноманітно покидала межі ствольної коробки після кожного пострілу.

Але для користувача вогнепальної зброї з компоновкою «буллпап» та для інженерів, які проектують таку зброю поставлене у заголовок статті запитання набуває зовсім іншого змісту, оскільки пов'язане з комфортом стрільби.

Переваги та недоліки компоновки «буллпап» в пресі обговорюють досить часто і загальновідомі, до перших належать такі:

1) можливість скоротити загальну довжину зброї при незмінній довжині ствола, або навпаки — збільшити довжину ствола при незмінній довжині зброї;

2) легка реалізація схеми «з лінійною віддачею», коли точка опори в плече стрілка лежить на продовженні осі каналу ствола (чи близько до неї);

3) потенціал зменшення маси зброї за рахунок відсутності приклада, а також можливість встановлення додаткового обладнання (наприклад, підствольного гранатомета);

Серед недоліків «буллпапів» зазвичай називають наступні:

1) неможливість стрільби поперемінно з правого та лівого плеча, потреба в котрій часто виникає при стрільбі з укриття;

2) викидання стріляної гільзи, а також порохових газів, біля очей і носа стрілка;

3) порушений (зміщення назад) баланс зброї, завдяки тому, що найбільш масивні деталі — затворна група, магазини з патронами, ствольна коробка з УСМ — розташовані позаду рукоятки управління стрільбою.

Саме два з трьох з перерахованих недоліків компоновки «буллпап» пов'язані з наявністю вікна (двох вікон) для екстракції стріляних гільз біля обличчя стрілка, тому запитання «куди летять стріляні гільзи?» (і порохові гази за ними) набуває важливого значення.

У перших серійних «буллпапів», офіційно прийнятих на озброєння армій розвинутих держав австрійського AUG, французького «Фамас» та англійського 185A1 всі перераховані переваги та недоліки були присутні в певній мірі.

Але згодом коли компоновка «буллпапа» почала набувати популярності серед військових, конструктори стрілецької зброї все частіше почали замислюватися над шляхами усунення наявних у неї недоліків.

Найпростіше було б викидати стріляні гільзи вниз, як у бельгійського Р-90 або у американського пістолета-кулемета М-950 фірми «Каліко». Але і у першого, і у другого магазини розташовані зверху над ствольною коробкою, до того ж мають специфічну конструкцію:

— у Р-90 патрони в магазині розташовані горизонтально перпендикулярно до осі каналу ствола з наступним розворотом їх на 90 градусів за допомогою спеціальної рамки;

— у М-950 «Каліко» досить складний шнековий магазин із заводною рукояткою для подавальної пружини ротора.

Ні той, ні інший тип магазину для автоматних патронів не підходить, оскільки вони мають набагато більшу довжину і конусність гільзи порівняно з пістолетними патронами.