header_logo

Содержание / 2001 / Оружие и охота №4


Весняне полювання на гусей

Охота

Законом України "Про мисливське господарство та полювання" передбачено весняне полювання на гусок: сіру, велику білолобу і гуменника. На території України зустрічається 5 видів гусей (Anser) та 4 види казарок (Branta). І з-поміж них лише гуска сіра постійно гніздиться у водно-болотних угіддях нашої країни, а усі інші птахи цього виду перебувають тут тільки під час зимівлі або перельотів.

Усі види гусиних, окрім гуски сірої, великої білолобої і гуменника, на полювання яких є дозвіл, потребують захисту. Добування цих птахів карається законом.

Види гусейГуска сіра (Anser anser) Великий птах, вага якого коливається від 3,1 до 5,5 кг. Годуючись переважно на суходолі, він добре ходить і швидко бігає по землі. За кольором оперення схожий на домашніх гусей. Верхня частина тулуба сірувато-бурого відтінку, що переходить на спині в попелясто-сірий. Надхвістя і підхвістя білі. На сірувато-бурих боках — поперечні світлі смуги, на грудях і передній частині черева — чорні плями. Дзьоб блідо-тілесного або рожевого кольору, ноги червоні. Самки за забарвленням не відрізняються від самців, але дещо меншого розміру. Оперення молодих птахів темнішого кольору, а на животі відсутні чорні плями.

Заселяє річкові пойми, озера і лимани з густими заростями очерету та інших водяних рослин, трав'янисті болота, заливні луки. Усюди для гніздування вибирає лише найнедоступніші та найнепрохідніші місцини, причому із заболоченими трав'янистими луками, на яких годується.

В Україні гніздиться на всій її території. Місця найчисленнішого осереддя — у пониззі Дунаю і Дністра, а також у поймах лівобережної частини Дніпра (річки Орель, Самара, Ворскла). Голос дуже схожий на крик домашніх гусей, бо сіра гуска є родоначальником цілого ряду домашніх гусячих порід.

Гуменник (Anser fabalis) Гуменник — великий птах, за розміром і кольором оперення схожий на сіру гуску, але трохи темніший, з білим низом і двоколірним дзьобом, посередині якого жовтогаряча або рожева перев'язь. Молоді птахи з рудуватим відтінком, дзьоб одноколірний, темно-рожевий.

Гніздиться гуменник в зоні тундри на безкраїх просторах, що простяглися від Гренландії, Шпіцбергена та Ісландії через всю Евразію до Чукотки і Камчатки. В Східному Сибіру — у зоні тайги. В Україні — малочисельний, пролітно-зимуючий вид.

Гуска велика білолоба (Anser albifrons) Значно менша від гуменника гуска, вага якої — від 1,5 до 3 кг. Найчисельніший серед гусей пролітно-зимуючий вид. Помітно відрізняєтья від гуменника чорними плямами на грудях та животі і білою плямою на лобі. У молодих птахів таких цяток нема. Гніздиться в тундрах Євразії і Північної Америки, а також на островах Північного Льодовитого океану. В Україні у великій кількості зустрічається під час перельотів. Тримається зграями на мілких водоймах, годується на полях.

Найчастіше стає об'єктом полювання мисливців.

Гуска мала білолоба (пискулька) (Anser erytheopus) Схожа на велику білолобу гуску, але менша за розмірами. Вага — від 1,4 до 2,3 кг. Вирізняється великою білою плямою на лобі. В Україні малочисельний перелітний вид, який іноді ще зустрічається в деяких регіонах. Чисельність постійно зменшується.

Гуска біла (Chen caerulescens) Гуска середнього розміру, вага 2–3 кг. Вирізняється з-поміж інших гусей білим забарвленням та чорними верхівками крил. В різних областях України зустрічаються поодинокі екземпляри білих гусей. Розводять їх у заповіднику "Асканія-Нова".

Казарки (Branta) З чотирьох видів казарок канадська, білощока та чорна зрідка залітають на територію України. Лише червоновола казарка робить регулярні перельоти над узбережжям Азовського та Чорного морів, місцем її зимівлі.

В останні роки чисельність казарки збільшується. Вид занесено до Червоної книги України та інших країн СНД, а також у Європейський червоний список.

Полювання на гусей з профілями Полювання на гусей базується на знаннях біологічних особливостей їх життя. Усім мисливцям на пернату дичину добре відома педантична поведінка гусей та надзвичайна точність і пунктуальність, з якою вони регулярно щоденно два рази на день прилітають на поля у пошуках їжі, обираючи навесні лани з яровими та озимими культурами.

Ранком на світанку гусячі зграї одна за одною злітаються на заздалегідь обстежені і уподобані ними місця. Трохи покружлявши над полем, вони сідають на облюбоване пасовище і заходяться скубти траву та стебла злаків. У тихі та ясні днини гуси наближаються до ланів, перемовляючись між собою своєю пташиною мовою. Їх добре чутно здалеку. Цим і користуються мисливці, що мають змогу підготуватися до зустрічі. За похмурої погоди, коли навкруги туман і віє вітер, гуси підлітають до того місця, що обрали, не набираючи висоти і не подаючи голосу. Через певні проміжки часу на кормові поля злітаються окремими групами і всі інші зграї. Усі вони зазвичай летять одним і тим же маршрутом. Політ триває не більше години.

У полі гуси пасуться десь до 8–9-ї години ранку, а потім відлітають на місця денного відпочинку та ночівлі. У другій половині дня вони повторюють свій маршрут у тому ж порядку: приліт на поле о 16–17-й годині, відліт — перед сутінками.

Мисливець повинен мати: маскувальний одяг, бінокль, саперну чи звичайну лопату, гусячі профілі. Усе це знадобиться під час підготовчих робіт: розвідати поля, на яких постійно пасуться гуси, викопати та замаскувати окопчик, розставити профілі. На озимині скрадок готується у вигляді ями прямокутної форми. Вона викопується в тих місцях, де буде менш помітною. Для цього використовують край межі, борозну або місцину серед бур'яну. Глибина окопчика має бути достатньою для того, щоб голова мисливця, який сидить в ньому, не виглядала над землею. В окопчику необхідно зробити й приступку для сидіння. З боків яму маскують гілками торішніх рослин, що ростуть навколо. Вириту з ями землю розсипають тонким шаром по борозні, маскують або відносять подалі, аби не полохати птахів.

Профілі виставляють в різних площинах на відстані, не більше 15–20 м від ями. Деякі сільські мисливці прив'язують біля профілів на шнурку домашню "підсадну" чи "манну" гуску, яка своїм криком підзиває підлітаючих птахів. Результативність полювання при цьому різко зростає. Якщо ви добре замаскувались і розставили профілі, полювання буде вдалим. Гуси, які високо пролітають над полями, побачивши профілі починають стрімко падати вниз. Потім вони роблять декілька великих кіл — і ось птахи вже на дистанції прицільного пострілу. Не сподівайтесь, що вони підлетять ще ближче або сядуть до профілів. Навпаки. Розгледівши їх, гуси швидко наберуть висоту і перемістяться на іншу частину поля, і всі наступні зграї будуть підсідати до них. Якщо перші постріли вдалі, то ви зможете обстріляти ще декілька зграй, що наближаються одна за одною.

Запам'ятайте декілька порад: не підводьтеся зі скрадка до кінця полювання; швидко піднімайте рушницю, прицілюйтесь і стріляйте лише тоді, коли гуси будуть на відстані забійного пострілу, і робіть упередження під час прицілювання на увесь корпус гуски, тому що летить вона дуже швидко — 45–80 км/год.

Виготовлення профілівДля полювання достатньо двох-трьох десятків профілів, проте і більша кількість не завадить.

На одну гусячу зграю краще виставляти 20–30 профілів. З них 1–2 сторожових, 2–4 — на тих птахів, що перемовляються між собою, а всі інші — для гусей, що пасуться і відпочивають.

Виготовити профілі в домашніх умовах не складно, якщо під рукою є необхідні матеріали: фанера, листовий метал чи пластик, фарба, шаблони. Шаблони роблять так: беруть цупкий картон, розкреслюють його сіткою зі стороною квадрату 5 см, перемальовують по клітинках контур профіля і вирізають його. Виготовлені таким чином шаблони щільно прикладають до фанери або металу і обводять олівцем. Профілі випилюють придатною для цього пилкою або вирубують стамескою, а якщо вони з металу, вирізують ножицями по металу.

Зачистивши профілі наждачним папером, їх обробляють натуральною оливою, і, давши висохнути, розфарбовують масляною фарбою. Не треба вимальовувати кожну пір'їну — головне, щоб правильно було підібрано природний відтінок фарби і якнайточніше передано забарвлення птаха. Щоб розфарбовані профілі не давали блиску, протріть їх ганчіркою, змоченою в бензині.

Кілочки, на яких встановлюються профілі, виготовляються з дерева або з металевої трубки. Нижній кінець загострюється, а у верхньому робиться повздовжній пропил на товщину профілю. Коли профіль вставлено у пропил кілочка, у ньому робиться поперечний отвір, через який він надійно фіксується металевим дротом чи цвяхом. Приєднують кілочки до профілів беспосередньо в полі, перед їх встановленням, що дає змогу зменшити габарити цього вантажу при транспортуванні.