header_logo

Содержание / 2002 / Оружие и охота №5


Сказ на Чернігівщині



Комментарий специалиста В Законе Украины "Про мисливське господарство та полювання" в статьях 17, 18, 27, 32, 33 четко и обоснованно определен порядок ведения охотничьего хозяйства, охраны и воспроизводства охотничьих животных, отстрела хищников и вредных животных.Однако последующие инструкции Главохоты по проведению этих мероприятий настолько связали руки пользователям охотугодий, что проведение целого ряда работ, особенно борьба с вредными животными и хищниками, оказалось практически невозможным.

Простое согласование мероприятий по отстрелу хищников на территориях охотхозяйств пользователей превращено в целый перечень необоснованных ограничений, необходимых согласований с уполномоченными центрального органа исполнительной власти в области охотничьего хозяйства и охоты. Отсюда и всевозможные трудности, связанные, в том числе, и с потерей времени на "обивание порогов" в инстанциях. Кстати, желание принять участие в столь необходимом и важном государственном мероприятии у охотничьих организаций имеется. Состояние дел в этой области и конкретные предложения заинтересованных сторон неоднократно обсуждались в средствах массовой информации и направлялись в соответствующие государственные органы. А в результате – крик души Генерального директора Черниговского государственного лесохозяйственного объединения "Черниговлес" И.М. Райчинца. Необходимо, чтобы пользователи охотугодий были правомочны принимать те или иные решения в своих угодьях: они, как рачительные хозяева, лучше всех госуполномоченных понимают как, где, когда и сколько возможно добыть дичи и как вести борьбу с вредными и хищными животными. Нет необходимости в излишней опеке, действенный контроль и доверие значительно эффективнее.

Заместитель председателя ЦС ОВОР ВС Украины Виталий Петелько б'єднання "Чернігівліс" повідомляє, що згідно листа обласної санітарно-епідеміологічної станції у 2001 році склалася вкрай небезпечна епізоотична ситуація зі сказу. В 21 районі зареєстровано 200 несприятливих пунктів. Захворіло та загинуло від сказу 250 тварин: 121 лисиця, 6 куниць, 5 єнотів, 2 ондатри, 2 ласки, 1 вовк, 1 дикий кабан, 58 котів, 27 собак, 27 сільськогосподарських тварин. Такої епізоотії не спостерігалося упродовж попередніх років. Найбільш несприятливими виявилися Новгород-Сіверський, Семенівський, Чернігівський, Корюківський, Коропський, Прилуцький, Щорський, Варвинський, Борзнянський, Менський, Сосницький, Ріпкинський та Ічнянський райони. З цією ситуацією пов'язана велика кількість звернень населення по медичну допомогу з приводу укусів людей тваринами – 3403 осіб, в тому числі 853 дитини. Покусано дикими тваринами 142 осіб, собаками 2128 осіб (бродячими – 260 осіб), кішками – 473 осіб (бродячими – 96 осіб). Боротьба з бродячими тваринами проводиться незадовільно в Талалаївському, Срібнянському, Носівському, Новгород-Сіверському, Куликівському, Корюківському, Борзнянському, Варвинському, Коропському, Щорському та інших районах.

Недостатньо знищується основне джерело рабічної інфекції – лисиці – в Бахмацькому, Варвинському, Козелецькому, Корюківському, Новгород-Сіверському, Семенівському, Сосницькому, Талалаївському та Носівському районах. Не проводиться діагностичний відстріл лисиць в джерелах сказу тварин перед зняттям обмежень. Не встановлюються попереджувальні аншлаги про небезпеку відвідування зон сказу диких тварин. Не доведена чисельність лисиць до оптимальних норм в жодному районі області. Не забезпечене виконання комплексної програми основних заходів профілактики та боротьби зі сказом на 2000/2000-2010 роки. Все це призвело до наростання епізоотичного процесу та захворювання на сказ жінки в Семенівському районі.

У зв'язку з вищезазначеним прошу Вас забезпечити виконання комплексної програми з профілактики та ліквідації сказу серед диких тварин.