Р О З Д І Л i

Загальні положення

Стаття 1

1. Цілі цієї Конвенції полягають у збереженні дикої флори та фауни в їх природних середовищах існування, особливо тих видів і середовищ існування, збереження яких потребує співробітництва декількох держав, а також сприяння такому співробітництву.

2. Особлива увага приділяється зникаючим та вразливим видам, включаючи зникаючі та вразливі мігруючі види.

Стаття 2

Договірні сторони вживають необхідних заходів для збереження популяцій дикої флори та фауни або їх адаптації на рівні, який відповідає, зокрема, екологічним, науковим та культурним вимогам, враховуючи при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також потреби підвидів, різновидів чи форм, що перебувають під загрозою в певній місцевості.

Стаття 3

1. Кожна з Договірних сторін вживає заходів щодо сприяння виробленню національної політики з метою збереження дикої флори, фауни та природних середовищ існування з приділенням особливої уваги зникаючим та вразливим видам, перш за все ендемічним, та середовищам існування, які перебувають під загрозою у відповідності з положеннями даної Конвенції.

2. Кожна з Договірних сторін зобов’язується в своїй політиці в галузі планування і розвитку та в своїх заходах, у боротьбі iз забрудненням враховувати питання збереження дикої флори та фауни.

3. Кожна з Договірних сторін сприяє висвітленню та розповсюдженню загальної інформації про необхідність збереження дикої флори та фауни і їх природних середовищ існування.

Р О З Д І Л ii

Охорона середовищ існування

Стаття 4

1. Кожна з Договірних сторін вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення збереження середовищ існування видів дикої флори і фауни, особливо тих, які вказані в додатках i і ii, а також середовищ існування, що перебувають під загрозою.

2. Договірні сторони у своїй політиці в галузі планування розвитку і враховують потреби в плані збереження середовищ, що перебувають під захистом у відповідності з положеннями попереднього пункту, з тим, щоб уникнути будь-якої деградації таких середовищ, або, наскільки це можливо, звести її до мінімуму.

3 Договірні сторони зобов’язуються наділяти особливою увагою охорону середовищ, що мають значення для мігруючих видів, вказаних у додатках ii і iii та які відповідно прилягають до міграційних шляхів як місця зимівлі, скупчення, годівлі, виведення потомства чи линяння.

4. Договірні сторони зобов’язуються координувати, в міру необхідності, свої зусилля з метою охорони природних середовищ існування, що згадуються в даній статті, коли такі розташовані в прикордонних областях.

Р О З Д І Л iii

Охорона видів

Стаття 5

Кожна з Договірних сторін вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення особливої охорони видів дикої флори, вказаних у Додатку i. Забороняється навмисно зривати, збирати, зрізати чи виривати з землі такі рослини. Кожна з Договірних сторін, при необхідності, забороняє володіння такими видами чи їх продаж.

Стаття 6

Кожна з Договірних сторін вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення особливої охорони видів дикої фауни, вказаних в додатку ii. У відношенні до цих видів, зокрема, забороняється:

a) всі форми навмисного відлову та утримання і навмисного вбивства;

b) навмисні збитки місцям виведення потомства, відпочинку чи їх знищення;

c) навмисне порушення спокою дикої фауни, особливо у період виведення і вирощування потомства та зимової сплячки, тою мірою, в якій це порушення має істотне значення щодо цілей даної Конвенції;

d) навмисне знищення або вилучення яєць із середовищ існування диких тварин чи зберігання цих яєць, навіть якщо вони порожні;

e) володіння цими тваринами чи торгівля ними, живими чи мертвими, включаючи чучела тварин і будь-яку частину чи похідні від них, які можна визначити, в тих випадках, коли це допомагає ефективності виконання положень даної статті.

Стаття 7

1. Кожна з Договірних сторін вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів забезпечення охорони видів дикої фауни, вказаних в Додатку iii.

2. Будь-яка експлуатація видів дикої фауни, вказаних в додатку iii, регулюється з метою забезпечення безпеки популяцій із урахуванням вимог статті 2.

3. До числа передбачених заходів входять:

a) періоди заборони на полювання та/чи інші процедури, що регулюють експлуатацію;

b) тимчасова чи місцева заборона експлуатації, за необхідностю, для відновлення належних чисельностей популяції;

c) регулювання, за необхідностю, продажу, зберігання з метою продажу, транспортування з метою продажу або пропозиції на продаж живих або мертвих диких тварин.

Стаття 8

Стосовно відлову чи вбивства видів дикої фауни, вказаних в Додатку iii і у випадках, коли у відповідності до статті 9 до видів, вказаних в Додатку ii, застосовуються виключення, Договірні сторони забороняють використання таких невибіркових засобів відлову чи вбивства та використання будь-яких засобів, які здатні призвести до зникнення з певної території або завдати значного клопоту популяціям окремого виду, зокрема, засобів, вказаних в додатку iv.

Стаття 9

1. Кожна з Договірних сторін може встановити виключення з положень статей 4, 5, 6, 7 і з заборони на використання засобів, згаданих у статті 8, при відсутності будь-якого іншого задовільного рішення й за умови, що таке виключення не буде спричиняти шкоди виживанню відповідних популяцій:

- для охорони флори та фауни;

- для попередження нанесення серйозних збитків посівам, худобі, лісам, рибальству, водним ресурсам та іншим формам власності;

- в інтересах суспільної охорони здоров”я та гігієни, збереження якості повітря та в інших важливих суспільних інтересах;

- з метою наукових досліджень та освіти, відтворення популяцій, відновлення видів та необхідного вирощування;

- дозволити в умовах суворого контролю на відбірковій основі та в обмеженій кількості вилов, утримання, добування, зберігання та інші розумні способи експлуатації деяких видів диких тварин та рослин у невеликих кількостях.

2. Договірні сторони кожні два роки повідомляюють Постійному комітету про виключення, що встановлюються у відповідності з попереднім пунктом. У цих повідомленнях необхідно вказувати:

- популяції, на які розповсюджуються виключення, та, коли це практично можливо, кількість відповідних видів;

- дозволені засоби вбивства чи відлову;

- умови ризику та обставини часу й місця, при яких надаються такі виключення;

- органи, уповноважені оголошувати, що такі умови були виконані та приймати рішення стосовно засобів, дозволених для використання, обмежень на них і осіб, яким доручено їх виконання;

- відповідні заходи контролю.

Р О З Д І Л iv

Охорона середовищ існування

Стаття 11

1. При здійсненні положень даної Конвенції Договірні сторони зобов’язуються:

а) співпрацювати, коли це доцільно і, зокрема, коли це буде сприяти підвищенню ефективності заходів, що застосовуються у відповідності з іншими статтями даної Конвенції;

б) заохочувати й координувати дослідження, що стосуються цілей даної Конвенції.

2. Кожна з Договірних сторін зобов’язується:

а) заохочувати відновлення природних видів дикої флори та фауни, коли це сприятиме збереженню зникаючих видів, за умови попереднього проведення дослідження із врахуванням досвіду інших Договірних сторін для визначення того, що таке відновлення буде ефективним і прийнятним;

б) суворо контролювати введення не місцевих видів.

3. Кожна з Договірних сторін інформує Постійний комітет про види, які забезпечені повною охороною на її території і не включені в Додатки i і ii.  

Стаття 12

Договірні сторони, що домовляються, можуть вживати більш суворих заходів для збереження дикої флори й фауни та їх природних середовищ існування, ніж ті, які передбачені цією Конвенцією.