Торгово-промислова палата
України з 14 по 17 листопада 2002 р. втретє зорганізувала міжнародну спеціалізовану виставку "Мисливство. Рибальство".
Лише досвід цієї солідної організації, фахова здатність співорганізаторів передбачити усі можливі ризики, призвели до вражаючих результатів. Попри терміни, коли літній риболовний сезон вже майже закінчився, а зимовий ще не розпочався і не відомо коли розпочнеться та чи стане крига, коли мисливці виїхали полювати зайця і їм не до виставок, кількість відвідувачів перевищила усі очікування. и наводимо роздуми одного з постійних учасників виставки, власника фірми "МіГ", що вже в третьому поколінні займається товарами для рибалок, більш відомою як "Снасті від дядька Михайла"
– Дядьку Михайле, у чому причина такого масового відвідування виставки?
– У нас самих, бо з рибалок і мисливців у сиву давнину згуртувалися козаки, а згодом постала козацька держава. А більш прагматично можна зазначити, що відбулося злиття накопиченого досвіду з сучасними умовами господарювання. З одного боку, Торгово-промислова палата України має інформацію про переважну більшість учасників цього ринку товарів, починаючи з часів "Совєтського Союзу". З іншого, нові умови сьогодення спонукали створенню підприємств різних за формами та змістом, що в першу чергу відрізняються ставленням і до власної продукції, і до імпортованих товарів, і до споживачів, і до колег. Безумовно не останню роль відіграла реклама в ЗМІ, особливо по телебаченню.
– Які тенденції виявила ця виставка?
– Виставка, як одна з найдемократичніших інституцій, показала, що на тлі монопольних в минулому виробників та організаторів торгівлі вже створені та продовжують створюватися нові бізнеси, які впевнено розвиваються, не зважаючи на загальні труднощі. Безумовно на виставці була представлена, так би мовити, лише видима частина айсбергу, крім того не всі фірми, що працюють прозоро змогли прийняти участь, але за логікою речей кожний бізнес прагне про себе заявити, коли і як би він не розпочинався, тому наступна, "весняна", виставка має подарувати відвідувачам чимало нових відкриттів.
Найважливіша тенденція – це збільшення з року в рік її відвідувачів. Нарешті ми починаємо розуміти, що все в державі вирішують не тільки депутати та міністри, а пересічний громадянин, що тримає гроші в кишені і розмірковує, кому краще їх віддати: поляку, турку, китайцю чи власному виробникові. Ось тут і проявляється ставлення кожного з учасників ринку до цього "маленького" українця. Розвивається лише той виробник, що орієнтується на собівартість продукції та постійне її зниження, лише той гуртовик, що досліджує попит та враховує загальну економічну ситуацію, лише той торгівець, що поважає кожного покупця апріорі.
– Чим зумовлений розвиток цієї царини?
– Частина людей добре та результативно працює і має добре відпочивати, а з другого боку для багатьох риболовля та полювання – спосіб вижити в складних умовах сьогодення. Нічого не можу сказати про зброярський ринок, а щодо рибальського, в різних джерелах його оцінюють в 70-100 млн. доларів США. Тобто існує чималий об'єм ринку, що й обумовлює відсутність жорсткої конкуренції та зростаючий інтерес з боку безпосередніх покупців. Безумовно цей процес буде тривати до певної насиченості і по окремим групам товарів, і по кількості та якості операторів. Саме такі виставки допомагають зорієнтуватись усім учасникам ринку і в першу чергу споживачам, бо над завдання будь-якого масового заходу – забезпечення попиту.
– Ви працюєте в галузі аматорського рибальства, то чому вирішили виступити на сторінках журналу "Зброя та Полювання"?
– Це солідне видання, яким цікавляться поважні люди, а йдеться про масове захоплення частини населення в 10-15%. Глибоко переконаний, що рибалок та мисливців в Україні набагато більше ніж, скажімо, затятих уболівальників футболу, просто вони ніколи не збираються разом.
Зрозуміло, що риболовля і полювання – це два боки однієї медалі як "ІНЬ" та "ЯНЬ" на стародавньому китайському Даоському колі. Недарма більшість магазинів УТМР завжди пропонували покупцям зброярське і рибальське знаряддя. Мисливська галузь більш-менш контрольована, бо підлягає обліку і зброя, і дичина, це, так би мовити, світлий "ЯНЬ". З рибалкою складніше, це таїна покрита мороком води. Темний "ІНЬ", де є безліч питань без відповіді, починаючи з браконьєрства, закінчуючи тіньовою стороною ринку. Але саме в цій царині прихована найбільша потенція розвитку, бо зрозуміло, що рибалок набагато більше, ніж мисливців. Для стабільного розвитку і впевненості у майбутньому, а до цього прагнуть всі учасники ринку, потрібна гармонія його двох складових. Шлях від гармидеру до гармонії лежить в першу чергу через самоповагу та шану до інших. Зайдіть в будь-який зброярський магазин і ви побачите холодну зброю різних країн Сходу та Заходу, але ви не знайдете відповідника справжньої козацької шаблі, пістоля тощо, натомість вам запропонують безліч самурайських мечів. Можливо це пов'язано з тим, що японці знають та шанують власну історію, культуру, релігію. Можливо саме тому вони досягли такого розвитку і це спонукає інших ставитися до їхньої зброї з повагою. Зважте, що самурайство і козацтво по суті рівновеликі суспільні інституції, що виникли на різних кінцях планети майже одночасно...
– Яким чином буде розвиватися мисливська та рибальська справа?
– Прогноз – це невдячна справа, але спробую припустити, що слід очікувати об'єднання різних бізнесів для вирішення конкретних задач. Стенд фірми "Siko Ltd." ТОВ, що зустрічав відвідувачів усіх трьох виставок, яскравий приклад такого об'єднання двох зовсім різних компаній, кожна з них окремо не змогла б досягти такого успіху. Попри всі стереотипи з яких складається сьогоднішнє суспільство, приємно стверджувати, що в Україні є сили спроможні домовлятись і робити щось разом на користь усім.
Час змушує людей, що займаються серйозними справами, об'єднуватися для вирішення спільних проблем. Саме на цій виставці окрім конференції зброярів, стихійно виник круглий стіл операторів ринку та аматорів риболовного спорту, де обговорювалися питання проведення загальноукраїнських змагань рибалок, лобіювання інтересів усіх учасників цього ринку в державних структурах та інше.
– Які недоліки мала виставка?
– На перший погляд це може видатися не суттєвим, але на мою думку, питання про дипломи для учасників виставки сьогодні вже не можуть вирішуватись "узким кругом ограниченных лиц". Дипломи мають отримувати всі експоненти виставки без винятку, як це робиться в Європі, бо для одних фірм це просто черговий захід, а інші напружуються з усіх сил, навіть беруть кредити, розуміючи важливість участі у виставці. Нехай саме відвідувач вирішує, кому надати перевагу, а не чиновник, що користується лише йому відомими принципами.
– Що ви думаєте про спеціалізовані ЗМІ?
– Радує, що вони є попри всі негаразди сьогодення. Всі видання, в тому числі і "Зброя та Полювання" стали яскравішими, добре ілюстрованими, але все ж основними Вашими споживачами є читачі, а не глядачі. Десятирічний досвід фірми "МіГ" засвідчує, що сучасного покупця вже менше цікавить виключно красива обгортка як 7-10 років тому. У красивій упаковці має бути якісний товар, тому хотілося б бачити на шпальтах Вашого журналу більше дискусій, гострих матеріалів. Наприклад, існує такий "совєтський" стереотип, що в Україні історично, з часів козаччини, не вироблялася зброя. Гадаю, що ми маємо перед собою велетенську білу пляму на історії нашої держави. Дослідники зброярства як складової частини загальної культури нації ще мають сказати своє слово на сторінках журналу "Зброя та Полювання".
– Що б Ви хотіли побажати нашим читачам?
– На сам кінець варто нагадати про початки: "У сиву давнину з рибалок та мисливців згуртувалися козаки, а згодом постала козацька держава, могутня, поважна, шанована в світі. Люди в Україні є здібні й здебільшого працьовиті, саме тому ніякі революції, знущання, податки не зупинять нашого розвитку. Ми приречені на перемогу добра на Нашій землі. Немає Волі без Батьківщини, але немає й Батьківщини без Волі. Шануймося, бо ми того варті!"
З повагою Дядько Михайло
Інтерв'ю підготувала Оксана ПЕРМІНЄВА