В даний час у зв’язку з підвищенням бойової ефективності зброї і техніки різко підвищилася суспільна небезпека терористичних дій. У спеціальних літературних джерелах і спеціальних періодичних виданнях поняття "тероризм" розглядається як "навмисне, політично мотивоване злочинне діяння, спрямоване проти беззахисних людей". За даними Інтерполу протягом 70-х років загальне число зареєстрованих терористичних актів у усьому світі склало 8114, у результаті яких загинуло 4798 людей, поранення одержали 6902 людини. Протягом 80-х років загальне число терактів зросло в чотири рази і склало 31426 при п’ятикратному збільшенні жертв — 70859 загиблих і десятикратному збільшенню числа постраждалих — 47849 поранених.

Уряди багатьох країн вживають заходи по забезпеченню безпеки посольств і суспільних установ, по запобіганню викрадення людей, а громадськість стає більш стійкою стосовно терористів. Останні ж проводять більш ефектні акти, використовуючи досконалі конструкції бомб, застосовуючи їх у більш багатолюдних місцях (на аеровокзалах, залізничних вокзалах, на транспорті), що приводить до численних людських жертв.

На початку 90-х років були відзначені деякі тенденції у розвитку терористичних операцій як негативні, так і позитивні.

Серед позитивних можна відзначити, що багато країн, котри сприяли діям терористів, відмовилися від своєї патронажної ролі. Так, Сирія почала чинити на них стримуючий вплив на противагу своєї колишньої позиції — підбурювача. Це, зокрема, привело до того, що протягом 1990-1992 років іранськими фундаменталістами були звільнені з полону всі західні заручники.

Одночасно з позитивними на початку 90-х років спостерігалися і негативні тенденції, зокрема, пов’язані з крахом соціалістичної системи, котрий викликав не лише хвилю націоналістичних війн у колишньому Радянському Союзі і Югославії, але і стимулював діяльність терористичних груп у деяких регіонах. Так у 1991 році сербські терористичні групи погрожували офіційним особам Німеччини й Австрії після відмови останніх у дипломатичному визнанні Хорватії, однак ці погрози не були здійснені. Теж саме можна сказати і про участь контррозвідки колишньої НДР у підготовці іракських терористів.

Ось які чинники обумовлюють небезпеку тероризму в наш час:

— схильність тероризму до випадкових мішеній (випадкові очевидці, випадкові перехожі і т.і.);

— застосування більш досконалої зброї;

— полегшений доступ до хімічних і біологічних речовин;

— думка, що з’явилася в терористів, нібито завдяки сучасному озброєнню, громадськість починає їм піддаватися.

Тероризм припускає акції, які супроводжуються підвищеною соціальною небезпекою, завдяки застосуванню дуже ефективних видів зброї і тактичних прийомів. Варто додати, що і карні злочинні угруповання, переслідуючи цілі одержання надприбутків від своїх акцій, використовують спеціальну тактику і види озброєння для забезпечення малої уразливості при контактах із поліцейськими підрозділами. Цьому сприяє повсюдне притягнення в злочинні організації колишніх військових, що не знайшли гідного застосування своїм знанням і досвіду в цивільних групах населення.

Зокрема, прикладами успішного застосування ССП (сили спеціального призначення) є використання SOF (Special Operations Forses) USA під час проведення операції "Буря в пустелі".

Як відзначається в іноземній пресі, зміни, що відбулися за останні декілька років, приведуть до збільшення навантаження на ССП. Заступник міністра оборони USA по спеціальних операціях і конфліктам малої інтенсивності заявив, що американське стратегічне мислення перетерпіло значне зрушення з біполярної конфронтації двох наддержав у бік більш нестабільної мультиполярної конфронтації різних регіонів земної кулі.

Погрози, що виходять із країн третього світу, у котрих частіше за все трапляється діяти силам спеціального призначення, не зникли, а, навпаки зросли. Відзначається, що в найближчі роки для ССП з’явиться багато роботи. Так, наприклад, одне з надійних джерел, близьких до ССП Великобританії (SAS), повідомив у пресі про істотний ріст бюджету ССП SAS на дев’яності роки, що дозволить цій організації обновити існуюче і закупити нове обладнання, необхідне для вирішення задач, що ставляться перед нею.

Директор Дослідницького центру по вивченню СРСР при військовій академії в Сандерхерсті вважає, що структура і характер набору в російські ССП (спецназ) свідчать, що ці підрозділи успішно долають

розпад СРСР і поточні проблеми країни. Військове командування колишнього СРСР вважає, що ССП будуть відігравати все більш значну роль у сучасних військах, тому, що саме ці підрозділи мають великі можливості у вирішуванні сучасних конфліктів.

Зокрема, у ФБР існує інститут штатних розвідників. Агенти, так називають у ФБР детективів, що впроваджуються в мафіозні структури, проходять потрійну підготовку: загальну (оперативного працівника), спеціальну (якщо ця людина буде працювати з наркодільцями, він повинний знати усе про наркомафію і наркотики) і з орієнтацією на визначену терористичну (мафіозну) групу і ситуацію. Впроваджений агент не має права робити тяжкі злочини (дрібні — закон прощає йому заздалегідь), а також очолювати угрупування або банди. Будь-яка операція фінансується державою. Крім того, для боротьби з організованою злочинністю ФБР дозволено створювати підставні фірми, банки, компанії, і нікого не лякає, що результат буде отриманий лише через рік чи два.

Аналогічне положення є й у "Законі України про оперативно-пошукову діяльність".

У USA законодавчо закріплені потужні міри соціального захисту розшифрованих агентів. Їм можуть надати роботу і житло в іншому штаті, видати інші документи, зробити пластичну операцію і т.п.

Усе вищевикладене свідчить, що методи роботи ССП мають відмінності від методів роботи поліції і по тактиці і по правовому забезпеченню. У забезпеченні ССП озброєнням в закордонних розвитих країнах значна увага приділяється розробці спеціального озброєння, що має відмінності від загальновійськової зброї.

Зокрема, американські сили спеціального призначення — USSOCOM — у даний час проводять оцінку результатів першої фази своєї програми: закупівлі 8000 одиниць наступальної зброї для спецоперацій. Незважаючи на те, що зброя калібру 9 мм стала найпоширенішою в американській армії, деякі підрозділи продовжують користуватися пістолетами калібру 0,45 дюйма, оскільки останні мають більший зупиняючий ефект. У 1991 році USSOCOM розробив специфічні вимоги на новий напівавтоматичний пістолет калібру 0,45 дюйма з лазерним прицільним пристроєм, глушником та відсікачем полум’я.

У 1995 році серед нових розробок був пістолет фірми "Colt". Цей пістолет являє собою напівавтоматичний пістолет із коротким ходом ствола і дуловим гальмом, розташованим на ствольній коробці. Ствольна коробка, ствол та дулове гальмо виконані з нержавіючої сталі для запобігання корозії. Ємкість магазину 10 патронів. Приціли — сталеві, замінні. На них монтуються крапкові вставки, що світяться. Лазерний приціл, розроблений фірмою "S-Tran", може використовуватися з перехрестям або з перехрестям та індикацією. Глушник — відсікач полум’я — комбінований. Довжина пістолета — 249 мм, маса зі спорядженим магазином — 1,87 кг, довжина глушника-відсікача — 180 мм, маса глушника — 387 г. Маса лазерного прицільного модуля разом із джерелом живлення складає 676 г.

Даний пістолет відповідно до вимог USSOCOM є перспективним штурмовим пістолетом, найбільш придатним по сполученню своїх якостей для дій на "дальності останнього кидка".

Великою популярністю в ССП користуються потужні і компактні автоматичні карабіни калібру 5,56 мм моделі 53 SMG фірми "Hekler and Koch". Ними озброєні британські SAS, ірландські Ranger Wing і американські Delta Forse, головними задачами яких є боротьба з тероризмом, і котрим часто доводиться проводити бойові дії, що вимагають швидкого маневрування усередині будинків.

Компактні пістолети-кулемети моделей Ingram, Mini і Micro Uzi і MP5k також використовуються при антитерористичних операціях, але в обмеженій кількості. Усі вони розроблені під пістолетні патрони, що підвищує їх ефективність при використанні на малих відстанях у зв’язку з малою імовірністю поразки випадкових цілей. Найбільше поширення серед пістолетів-кулеметів має MP5k, ефективність якого зараз збільшена за рахунок застосування складаного приклада.

У ССП також широко використовуються автоматичні пістолети Glock 18 і Beretta 93R, котрі мають невеликі габарити, що необхідно при схованому перенесенні. Крім того, ця зброя дозволяє збільшити вогневу міць за рахунок стрілянини короткими чергами. Малогабаритний пістолет-кулемет Ctech Skorpion за своєю ефективністю наближається до пістолета-кулемета MP5k із прикладом, що складається. Недоліком його є мала потужність за рахунок застосування патрона калібру 7,65 Браунінг.

Великий інтерес у ССП викликають штурмові пістолети British Bushman і Stear ТМР. Обидва мають калібр 9 мм, можливість ведення автоматичного й одиночного вогню і додаткові ручки керування. Приклади у цієї зброї відсутні.

В окремих випадках у ССП застосовуються кулемети MG31 і гвинтівки G3 калібру 7,62 мм, укорочені до розмірів карабіна 53 SMG.

У якості снайперської зброї ССП розвитих країн частіше усього застосовують снайперські гвинтівки, наприклад, РМ і SSG фірми "Stear". У даних гвинтівках можуть бути застосовані дозвукові набої для зменшення звуку пострілу.

При проведенні спеціальних операцій часто використовуються глушники на пістолетах-кулеметах, пістолетах і револьверах. Так, для зняття вартових і вартових собак, застосовують пістолет калібру 0.22 Ruger з вбудованим глушником. Зараз знову виник інтерес до револьверів. Фірма "Knight" випустила револьвер із глушником на базі револьвера Ruger GP 100 калібру 5,56 мм.

У якості маскованої зброї для перенесення за допомогою кейсу застосовуються наступні пістолет-кулемети: MP5k, Ingram, і система LEI, що використовує пістолет Ruger c глушником і лазерним прицілом.

У якості підводної зброї найкраще зарекомендувала себе спеціальна багатоствольна електричн