"Jus est Arma libera"

"Право — зброя свободи"

"Історія людства беззаперечно доводить: добробут країни напряму залежить від того, наскільки людина відчуває себе повноцінною та захищеною у своїй державі".

Хто покликаний захищати життя й здоров'я громадян?

Держава.

В Конституції України зазначено, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в державі найвищою соціальної цінністю; усі люди вільні і рівні у своїй гідності та правах; громадяни мають рівні конституційні права й свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками ...соціального походження, майнового стану, місця проживання ...за іншими ознаками; обов'язок держави — захищати життя людини; кожен має право захищати життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань" . Мова йде про конституційні права. Але прийняття деяких нормативно-правових актів, які надають привілеї певним категоріям громадян, підтверджує, що не всі вимоги зазначених вище статей Конституції України беруться законодавцем до уваги при нормативно-правовому врегулюванні прав і свобод громадян та розробці механізму забезпечення цих прав, зокрема, права на захист життя і здоров'я від протиправних посягань.

Від протиправних посягань громадян, насамперед, захищає міліція. Але, як приклад, банально-болюча ситуація, коли повертаєшся один або з дружиною пізно після вечірнього кіносеансу, вітер, сніг, вуличне освітлення не працює, портмоне приємно "гріє душу", раптом з'являються підозрілі особи і ти відчуваєш...зараз запитають: "...Де знаходиться бібліотека?!", але сили не рівні...та й погода проти. В таких випадках, напевно, людина перш за все розраховує на власні сили — моральні, фізичні та "засоби беззаперечного доказу" (у кого є), оформлених належним чином у дозвільній системі, а потім на міліціонерів, про яких згадуєш уже коли можна звернутися із заявою як потерпілий.

Як показала практика, деякі засоби самозахисту (газові пістолети та револьвери) не є досить ефективними для захисту життя і здоров'я у порівнянні навіть із "балоном", а "пневматична зброя"? — запитаєте ви. Так, звісно, є випадки вдалого застосування, але її ефективність також залежить від багатьох факторів. Залишається один вихід — носити із собою гладкоствольну рушницю в зарядженому стані, але ж згідно Інструкції під час перенесення або перевезення всіма видами транспорту вогнепальна, пневматична, холодна зброя має бути зачохленою, у розрядженому, розібраному стані (якщо це можливо). У всіх випадках під час перенесення або перевезення вогнепальної зброї власник зобов'язаний мати при собі дозвіл органів внутрішніх справ (далі ОВС) на право її зберігання й носіння. З метою самозахисту від злочинних посягань зброя може перевозитися в зібраному стані, розрядженою. У будь-яких випадках перенесення та перевезення такої зброї її спускові гачки повинні бути замкнені курковими замками безпеки.

Яка склалася ситуація в Україні стосовно права громадян на захист життя й здоров'я, негативна чи позитивна?

Аналіз ситуації свідчить як про невиконання в повній мірі вимог, ратифікованих державою, міжнародно-правових актів стосовно захисту і реалізації законних прав і свобод людини і громадянина, так і про недосконалість нормативного врегулювання обігу зброї, відсутність ефективного механізму реалізації права на захист громадян. Але не можна не брати до уваги всі нормативно-правові акти, які в певній мірі регулюють обіг зброї. Розглянемо деякі аспекти обігу зброї та реалізації права на захист життя й здоров'я.

Найпоширенішими об'єктами цивільних прав є речі. У сучасних ринкових умовах більшість речей обертаються без обмежень, а деякі обмежуються у цивільному обігу. Це зумовлено державними інтересами, насамперед, додержанням державної безпеки.

Чи дозволено мати у власності громадянам, наприклад, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів (далі — "пристрої")? Відповідно до Постанови КМ України та Переліку, якщо це зброя, боєприпаси, бойова і спеціальна військова техніка, то не дозволено. Відповідно до п. 9.1. Інструкції пристрої можуть бути придбані громадянами для: озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законодавством дозволено носіння вогнепальної зброї та цих пристроїв; науково-дослідних потреб; спортивних потреб; навчальних потреб (забезпечення допризовної підготовки і спеціальної підготовки); промислового та любительського полювання; захисту життя, здоров'я, житла та майна громадян; використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах; експонування в музеях, на виставках; колекціонування. Дозволи на придбання, зберігання й носіння зброї та пристроїв видаються тільки при наявності законодавчого або нормативного акта про надання права працівникам міністерств, відомств, підприємств, установ і організацій користуватися зброєю та пристроями при виконанні службових обов'язків.

Відповідно до Спеціального порядку дозвіл на придбання вогнепальної гладкоствольної мисливської зброї надається ОВС за місцем проживання особи — громадянам України починаючи з 21 року. У тих обставинах, що склалися, напевно, це краще, що можна протиставити нападникам для захисту дому чи для самозахисту в дорозі, чи, можливо, ще в якій дикій місцевості, але у місті ...якось не зручно.

Щоб стати власником вогнепальної мисливської нарізної зброї (мисливські карабіни, гвинтівки, комбінована зброя з нарізними стволами) громадянам треба дорости до 25 років.

Для одержання дозволу в ОВС на придбання мисливської нарізної, комбінованої, гладкоствольної, пневматичної зброї, арбалетів необхідно подати такі документи: письмове клопотання щодо видачі дозволу на ім'я керівника органу внутрішніх справ; заповнену картку-заяву; медичний висновок лікувального закладу про відсутність протипоказань, що перешкоджають придбанню зброї; сертифікат про проходження обов'язкового профілактичного наркологічного огляду; довідку про проходження вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею та застосування; платіжне доручення (квитанцію) установи банку про оплату послуг за видачу такого дозволу.

Дозвіл на придбання зброї можна отримати особисто або за дорученням уповноваженою особою під розписку, в обох випадках необхідно пред'явити в ОВС паспорт або будь-який інший документ, який засвідчує особу. Якщо дозвіл на придбання не був використаний протягом трьох місяців, він повертається в ОВС.

Видача дозволів громадянам на придбання, зберігання та носіння зброї здійснюється після проведеного з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею і застосування та прийняття відповідних заліків.

Для громадян України кількість зброї, яку вони можуть мати, не обмежена, однак ви, як власник, повинні забезпечити безумовну її схоронність.

Щоб придбана зброя не викликала непорозумінь, вона протягом десяти днів із дня придбання має бути зареєстрована ОВС за місцем проживання. Щоб вільно зброю "пересувати у просторі" вам необхідно одержати дозвіл на її зберігання й носіння (вогнепальної мисливської, гладкоствольної, нарізної, комбінованої, пневматичної зброї та арбалетів), який дійсний протягом трьох років. Для цього в ОВС необхідно подати такі документи: письмове клопотання щодо видачі дозволу на ім'я керівника ОВС; три фотокартки розміром 3 х 4 см; дублікат дозволу на придбання зброї з відміткою магазину про продану зброю або інший документ, що засвідчує джерело надходження та приналежність зброї; платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг за реєстрацію зброї. За видачу всіх видів дозволів утримується плата відповідно до Єдиного тарифу на послуги , на які поширюється дозвільна система.

Не забувайте, що ОВС здійснюється облік всіх власників зброї та контроль за її зберіганням. Перевірка порядку зберігання зброї громадянами проводиться не рідше одного разу на рік. За результатами перевірки перевіряючим складається рапорт, який підшивається до особової справи власника зброї. Усі зауваження та вказівки працівників ОВС щодо забезпечення схоронності зброї та боєприпасів до неї є обов'язковими для власників.

Процедури оформлення дозволів пройдені і, напевно, можна на "законних" правах захищати своє життя й здоров'я, життя й здоров'я інших людей від протиправних посягань (ст. 27 Конституції України). А чи на "законних" правах? Адже, у п. 1 ст. 92 Конституції України зазначено, що "виключно відповідними законами Верховна Рада визначає права й свободи людини й громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина".

Тому відповісти на питання ситуації, що склалася, можливо так: захищайте себе громадяни, хто чим може.