Вся матерія у навколишньому космосі перебуває у безперервному різноманітному русі . На мікрорівні це рух елементарних частинок у складі атомів, самих атомів та молекул, що складають гази, рідини і тверді тіла, — відомий як броунівський рух. На рівні макрооб’єктів — це потоки повітря, води, рух Землі навколо Сонця, Сонячної системи навколо центру Галактики і т.д.

Здатність рухомої матерії викликати зміни, або виконувати роботу у фізиці прийнято називати енергією. Закон збереження енергії є одним із фундаментальних законів природи, оскільки енергія у космосі нікуди не зникає, перетворюючись з однієї форми на іншу.

Здатність енергії до переходу в різні форми широко використовується в техніці при створенні машин для виконання різноманітної роботи.

З точки зору енергодинаміки вогнепальна зброя являє собою термодвигун для перетворення енергії твердого палива в механічну роботу для переміщення вражаючих елементів. Точніше, хімічну енергію зв'язку елементів, що входять до складу пороху, спочатку перетворює при горінні в теплову енергію порохових газів, а вже остання частково перетворюється у кінетичну енергію снаряду чи кулі.

В якості вихідного палива у стрілецькій зброї використовують піроксиліновий порох з питомою теплоємністю згоряння С=900 кал/г, котрий при горінні дає велику кількість порохових газів, нагрітих до температури 2400-2900°С. Об'єм порохових газів приблизно у 900 разів перевищує об’єм вихідного палива — пороху, тому тиск у стволі під час пострілу може досягати 300 Н/мм2 і більше. Механічний еквівалент теплової енергії, вирахуваний Дж. Джоулем ще у середині XIX ст., складає: